• Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Pinterest
  • Gmail
  • LinkedIn

За підрахунками однієї з провідних аудиторських компаній – Pricewaterhouse Coopers, Україна входить у топ-20 найбільших експортерів IT-послуг у світі. Понад 70% експорту IT-послуг України становить розробка програмного забезпечення. Це прибуткова, але не високомаржинальна діяльність, тому важливо оптимізувати витрати і повноцінно використовувати переваги різних податкових режимів. Згадана PwC навіть розрахувала процентні ставки податків, при яких український ІТ буде стрімко зростати, зменшувати темпи чи занепад. Можливо із-за цього податкові ризики хвилюють ІТ-підприємців значно більше, ніж юридичні. Саме фінансисти, а не юристи, визначають структуру ІТ-бізнесу.

Отже, юристам, супроводжуючим ІТ-компанії, слід або знайти спільну мову з бухгалтерами, або ж залишатися на других ролях. Звичайно, в Україні вже понад 16 000 компаній, що працюють в сфері інформаційних технологій, і роботу такої юрист знайде. Проте, у бізнес, експортують послуг на 5 млрд доларів на рік, що набагато цікавіше бути партнером, ніж технічним виконавцем. Тим більше, юрист може розібратися в податках, а бухгалтер юристом не стане.

Українське законодавче поле тернисте і неоднозначне, а податковий кодекс для більшості юристів взагалі «глухий ліс», блукати яким зовсім немає бажання. Однак, у типовому ІТ-бізнесі все не так складно і податкові ризики межують з юридичними. Наприклад, ІТ-компанії часто перебувають з програмістами в цивільно-правових відносинах, які мають окремі ознаки трудових. Потенційна перекваліфікація зробить бізнес збитковим. Це вже звичний ризик заграв новими фарбами з розширенням повноважень Держпраці, яка може накласти штраф у розмірі до 320 000 гривень за неукладення трудового договору з кожним з підрядників компанії.

«Олії у вогонь» підливає також Міністерство фінансів, яке розробляє критерії перекваліфікації відносин з фізичними особами — підприємцями в трудові. Крім згаданих 320 000 від Держпраці, ця перекваліфікація означає донарахування податку на доходи фізичних осіб (18%), військового збору (1,5%) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (22%) на всі виплати такому підряднику. Жоден бізнес не зрадіє такій перспективі, тобто до анонсованих змін треба бути готовим і мінімізувати ризики заздалегідь.

Але не тільки новації від державних органів загрожують прибутковості ІТ-індустрії, ми самі здатні створювати собі проблеми. Наприклад, невірно обрана система оподаткування збільшує податкове навантаження на підприємство, що особливо відчутно компаніям, які працюють з українськими замовниками. Тому розібравшись в податках навіть на базовому рівні, юрист вже выделися серед конкурентів. Це хороша можливість, адже юридичний бізнес стає все більш насиченим і фахівців класичних напрямків досить багато.

Сьогодні юрист повинен шукати і освоювати нові вектори розвитку бізнесу, шукати вільні юридичні ніші. Фахівці, які готові досягти успіху, не чекають, поки з’являться ідеальні умови для отримання нових можливостей і якості послуг. Ці особливості відрізняють успішного юриста від неуспішного.

Академія консалтингового бізнесу вирішила об’єднати знання у сферах ІТ і податків та організовує інтенсив, який відбудеться р. Одеса 29 червня 2017 «Податкове структурування ІТ-бізнесу». Запрошений спікер — Микита Полатайко — координатор практики ІТ юридичної компанії «Саєнко Харенко», Голова ІТ комітету Асоціації правників України. Більш детально про захід можна дізнатися за посиланням

Юристы, море, IT-бизнес, налоги и песок: интенсив Никиты Полатайко в Одессе

Захід буде корисним юристам, власникам ІТ-бізнесу, бухгалтерів.