• Facebook
  • Twitter
  • Google+
  • Pinterest
  • Gmail
  • LinkedIn

Відбувся Легал СтартАп Краш-тест, на якому професійні юристи перевіряли на міцність ідеї українських IT-стартаперів.

Дмитро Форемный: «На meet-up Легал СтартАп Краш-тест вже 5й раз зібралися юристи, стартапери і юристи-стартапери: аудиторія, просунута в ІТ, яка небайдужа до проблем юриспруденції та правосуддя» – більше 50 учасників прийшли послухати, що нового в сфері ІТ-юриспруденції, поспілкуватися в неформальній обстановці і зацінити нові проекти.

Один з проектів «ОСЬ and Partners» був запущений прямо тут, на івенті.

Знайомся, Бот-юрист і це його творець, Микита Підгайний:

  • Я часто бачив, як працюють юристи, я сам так робив: як папуга – до нас заходять з однаковими питаннями, а ми даємо однакові відповіді. Шаблони, чек-листи – все це у нас є. Тому народилася ідея автоматизації. Ми зібрали команду юристів. Вони дають свої знання, я роблю бота. Людина звертається до нашого боту: пише своє питання, або вибирає необхідну йому консультацію з меню і отримує її моментально, досить часто – безкоштовно «тут і зараз». Над консультаціями працюють професійні юристи, пишуть контент і його регулярно оновлюють».

Бот-юрист – ідея дуже крута! Нехай поки він не зміг відповісти на всі питання, що цікавлять Вас. На відміну від Іларіона Тамарова:

  • «Мені здається, головний бар’єр у цих Legal Tech StartUp Crash TEST – це як подолати бар’єр особистого контакту, тобто як піти від контакту і при цьому залишитися в рамках надання послуги».

Ми відірвали Іларіона від спілкування з іншими учасниками заходу, щоб він спеціально для тебе розповів, як вирішити основні юридичні проблеми, які виникають у стартаперів:

  • Перш за все, на самому початку потрібно домовитися між собою, у кого яка частка, поиписать між собою партнерську угоду. Коли прийде інвестор, коли настане етап створення компанії.

Адже, поки все добре, ніхто над домовленостями не замислюється, але як тільки виникає щось привабливе начебто інвестора і грошей, тут вже вилазять конфлікти, непорозуміння та інші лиха.

Коли є партнерська угода, воно людей навіть дисциплінує. Спочатку « … я ж за 10% працюю?» «так! За 10%». Доходить до виплат: «… ти ж зарплату працюєш! А не подобається – двері там!».

І так, перший юридичний нюанс, на який необхідно звернути увагу сторін – домовленості між фаундерами. Однак наступна проблема не менш важлива: якщо ти вже зібрав всі необхідні інгредієнти для стартапу і про все домовився з партнерами, варто подумати про захист інтелектуальної власності. Повір, якщо щось піде не так, мітингувати під офісом партнера з плакатом «Це ж я все придумав» набагато складніше, ніж заздалегідь подбати про IP.

«Це не так страшно, як думають і не вимагає так багато грошей. Багато хто думає «О, мені потрібні будуть юристи, патенти в усьому світі, а це коштує десятки і сотні тисяч доларів. А взагалі це страшна штука тому, що там судяться з величезними компаніями і це дуже багато грошей коштувати… загалом, я про це думати не буду, буду «клепати» своє, а там «якось воно буде».

Та ж торгова марка – це досить просто: це недорого в Україні і краще це зробити на початку, ніж потім зіткнутися зі складнощами, отримавши від конкурентів позов і заблокувати весь проект.

До того ж, якщо вся твоя інтелектуальна власність під захистом, ти будеш готовий до будь-яких несподіванок.

«Якщо прийшли «маски-шоу», а у Вас з інтелектуальною власністю все нормально, можете не переживати – вона нікуди не дінеться. Вона ж не матеріальна. Навіть якщо заберуть сервер, то права забрати не зможуть.

Будь-якому починаючому стартаперам необхідний інвестор. Але знайти його – це лише півбіди. Як раз тут і криється новий юридичний нюанс, на який варто звернути увагу. Знайшовши інвестора, необхідно офіційно скріпити ваш союз попередньою угодою.

Це називається Term sheet – план подальших дій, в якому зафіксовані всі істотні умови майбутньої угоди. З цього все починається. Але ні в якому разі не можна починати інвестувати, маючи тільки term sheet – це велика помилка.

На щастя, більшість документів, релевантних у США та ЄС мають вітчизняні аналоги, проте, на жаль, із-за того, що корпоративне право в Україні відстає від світових стандартів років на 20-30, багато іноземних інвесторів не вважають Україну привабливою для вкладів і бояться заводити гроші навіть на дуже хороші проекти. Але є вихід з цієї проблеми юридичної!

Як правило, використовують механізм корпоративного права, який не застосовується в Україні. Т. е. засновується компанія юрисдикції, близькою, зрозумілою і надійною для інвестора. В неї заходять, як співзасновники, фаундеры стартапу та інвестор. Чітко і прозоро формулюються їх права, вклади та подальший розвиток компанії.

Ну, а якщо ти поки не дозрів для власного стартапу, а прийшов на вже функціонує проект, варто бути готовим до кількох важливих юридичних нюансів. Наприклад: чи ти можеш претендувати на інтелектуальну власність компанії чи ні? Всі ці умови регулюються угодою Work for hire , нехай і не так просто, як хотілося б.

Є службовий твір і це аналог, але він у нас має національну особливість правового регулювання. Він дуже формалізований. Для того, що б виконати всі вимоги для отримання прав на службовий твір від працівника, потрібно підписати величезну купу документів і відчувати себе впевнено в суді. Хіба Мало, а раптом працівник потім прийде і скаже: «Ой, а я нічого не передавав, воно все моє, з цього давай плати мені кілька мільйонів.» А Ви йому: «А ось у мене є три пачки документів, які ти мені підписав, так що тепер ти мені будеш платити стільки ж.

Стартап краш тест виявився одночасно душевним, пізнавальним і корисним, чого від юридичної метапа ми, чесно кажучи, не очікували.

Інновації та юриспруденція разом – страшна сила. Сподіваюся тепер, коли ти юридично підкований, ніщо не зупинить тебе і твій стартап.

Якщо ми упустили якісь юридичні нюанси, про які необхідно знати стартаперам, напиши про це в коментарях. Там же можеш пропонувати теми, які нам по твоєму розсуд, варто обговорити в наступних випусках.